[1]Aldanov, M. A. [i dr.] Religīoznyi︠a︡ i obshchestvennyi︠a︡ iskanīi︠a︡.--[2]Melgunov, S. P. N. V. Chaĭkovskīĭ v gody grazhdanskoĭ voĭny.

Following Robert Adams's account of idolatry, this paper develops the concept of epistemic idolatry. Where there is devotion belonging to truth but given to a particular epistemic good, there we find epistemic idolatry. With this concept in hand, motivationalist virtue epistemologists gain two theoretical advantages: their list of defective motives can include intellectual motivation in excess without the implausible claim that, intellectually, one can be too motivated by truth; and the disvalue of many intellectual vices, including some putative counterexamples to (...) their theory of intellectual vice, can be explained in terms of epistemic idolatry. (shrink)

I. "Filosofskiĭ paroxod": k istorii voprosa -- II. Respressii i permanentnai︠a︡ ėmigrat︠s︡ii︠a︡ -- III. Overkili russkoĭ filosofii -- IV. Postsovetskiĭ period: v poiskakh identichnosti -- V. Vozvrashchenie "filosofskogo paroxoda" (2003) -- VI. "Filosofskie avtobusy" -- VII. Samolet-paroxod-"filosofskiĭ poezd" -- VIII. Afinskiĭ kongress: prikosnovenie k istorii (2013) -- IX. "Uchitʹsi︠a︡ bytʹ chelovekom": XXIV vsemirnyĭ filosofskiĭ kongress -- X. Mezhdu proshlym i budushchim.

This article discusses the foundation of ideas for Vyacheslav Ivanov’s interpretation of Pushkin’s poem. In The Gypsies, Ivanov sees a conflict between personal freedom and sobornost’ as revealed b...

One of the main trends of modern society is a marked increase of the theoretical interest to the sphere of mythology and the theory of myth. And in light of globalization approaches explicitly focus on the impact study of the regional aspects of social phenomena. In this regard, in regional studies of mythology appear attempts seen the myth city's as a socially formalized knowledge about the city or region, a strong regulatory and mobilization element in society, which is capable of (...) forming a regional entity and identity. A problem is in that every city has the own myths and specific municipal culture. It can be one of reasons of conflicts at co-operation of townspeople of different regions because all of us are inclined to identify itself with a sub-group on the sign of place of inhabitation, line of business or the world view. Thus, at all cities have different myths and symbols. We are inclined to see our city as city of the chosen townspeople, while other cities and regions are inhabited by demons and monsters. The article suggests to consider the city like a self-valuable phenomenon. The article submitted to scientific use of the term "the myth city's" which, the author's perspective is not identical to the concept of "myths of the city" and "Mythology of the city." also authors conducted analysis the history of the formation of the Donetsk's myth, identified the main stages of its formation, and conducted explication of its meaningful and functional characteristics. (shrink)

У статті оцінюється значення онтологічної та метафізичної проблематики у сучасному філософському дискурсі, критично аналізується концепція монографії Андрія Баумейстера «Буття і благо» та пропонується інтерпретація буття як ствердження реальності в соціально детермінованій дії.

У статті досліджується ситуація екзистенційної загрози, пов'язана з руйнуванням со­ціальної реальності. Зроблено припущення, що саме загроза існуванню тієї структурної частини реальності, яка походить від релігійно-міфологічних форм соціального буття, сприй-мається людиною як негайний привід до самозахисту. Навмисні зовнішні впливи на людську свідомість призводять до формування ерзац-реальностей, у яких "боротьба за цінності" є лише раціоналізованою формою дораціонального намагання зберегти ідентичність. Але саме пов'язаний з цим самозахистом стан розуму й дозволяє розпалювати конфлікти, подібні до східноукраїнського.

У статті проаналізовано вчення П'єра Абеляра в частині його впливу на виокремлення світської сфери знання з тотально релігійного середньовічного дискурсу. Схоластична теологія, творцем якої є Абеляр, розглядається автором статті як специфічний результат філософського мислення в граничних екзистенційних обставинах та маркер секулярних зрушень у середньовічній християнській культурі.

In this chapter, we analyze intellectual patience as a character trait. We look at the contexts that call for patience and at what patience demands in those contexts. Together these constitute our account of patience, though the focus is on patience in the life of the mind. We also consider how patience and perseverance differ, which offers a better understanding of the former and sheds light on how character traits can cooperate. We then consider how to become virtuously patient. We (...) conclude reflecting on some remarks made by the poet Rilke. (shrink)